ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ

МЗК

Роз’яснення щодо нарахувань за опалення МЗК:

У житлових будинках де встановлений загальнобудинковий засіб обліку теплової енергії та затверджений коефіцієнт нормативної витрати тепла для опалення МЗК на відповідний будинок рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради, КП «Житомиртеплокомуненерго» нараховує плату за опалення місць загального користування (далі МЗК).

МЗК – це сходові клітини, ліфтові шахти, вестибулі, коридори, підвали, горища, сміттєзбиральні камери, службові приміщення, приміщення консьєржа».

При будівництві будинку і підготовці проекту першочергова увага приділяється відповідності майбутньої конструкції всім необхідним вимогам. Адже головне що? Щоб в будинку було тепло, затишно, сухо. Це багато в чому залежить від теплопровідності матеріалів і якості роботи.

Коротко про теплопровідність як фізичне явище.

Теплопровідність – це властивість тіл, яка полягає в передачі теплової енергії від більш нагрітих тіл до менш нагрітих тіл. Чим вище теплопровідність, тим швидше йде обмін між тілами. Чим нижче – тим довше стіни, підлога і стеля охолоджуються і нагріваються. Тобто, у випадку відсутності опалювальних приладів в під’їздах необхідна температура, відповідно до норм проектування в МЗК підтримується за рахунок теплової енергії, яку подає КП «Житомиртеплокомуненерго» для мешканців з централізованим опаленням.

Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 08.10.1992 року № 572, ст. 382 Цивільного кодексу України, ст. 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» та рішення Конституційного суду України від 02.03.2004 року № 4 – рп/2004 власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і ЗОБОВЯЗАНІ брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку та прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Відповідно до ст. 18 п. 5 ЗУ «Про об’єднання багатоквартирного будинку» обов’язок об’єднання: забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласниківпри встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Виходячи з вищезазначеного, відключення від мереж ЦО не є підставою для звільнення від сплати за опалення МЗК. Таким чином співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла.

Стосовно відсутності договірних відносин, розділ ІІІ ст. 9 п. 1. Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ наголошує, що «споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладання відповідного договору»

Щодо відсутності опалення у під’їздах, представники КП «Житомиртеплокомуненерго» при проведенні перевірки додержання вимог законодавства у сфері житлово-комунального господарства України відповідно до Законів України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», «Правил користування тепловою енергією», «Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж», «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» № 630 від 25.07.2005 року, рішення Житомирської міської ради № 204 від 25.04.2002 р, балансоутримувачу надають припис на усунення недоліків в багатоквартирному будинку по відновленню пошкодженої ізоляції трубопроводів, відновленню опалення у під’їздах, тощо.

Також, відповідно до доручення заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів № 52/Д від 02.04.2019р. враховуючи роз’яснення управління економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України по опаленню за МЗК, вих. №8/20-357-14 від 24.04.2014р. «Якщо проектом будинку передбачено встановлення опалювальних приладів у МЗК, але система опалення МЗК є демонтованою, СПІВВЛАСНИКУ (ВЛАСНИКУ) БУДИНКУ НЕОБХІДНО ВІДНОВИТИ ЇЇ, привести у відповідність до проекту житлового будинку та здійснювати визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування згідно з Методикою». Що є обов’язковою вимогою підготовки житлових будинків до опалювального сезону.

В п. 2.1.4. Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затвердженої Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31.10.2006 року № 359 наведено формулу загальної кількості теплової енергії на опалення МЗК

Q мзк = ∑Q мзк + Q втр.

,де ∑Q мзк – кількість теплової енергії на опалення окремого к-того приміщення МЗК, Гкал;

Q втр. – утрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку прокладеними в підвалі або на горищі (розраховується за СниП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондицирование» приложение 12, 1991).

Необхідно також підкреслити, що згідно з шостим розділом «Посібника та доповнення до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд а також на господарсько-побутові потреби в Україні», затвердженим наказом Держбуду України від 30.03.2001 № 82 втрати теплової енергії на ділянці мережі від розподілу до місця установки опалювальних приладів відносяться до втрат абонента (споживача). Отже, не дивлячись на те, чи є у під’їздах батареї, Вам необхідно платити за опалення МЗК. Адже формула розрахунку оплати за МЗК складається з двох частин. Якщо послуги з опалення МЗК не надаються (Х()мзк = 0), то залишається друга частина формули, згідно якої нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі, є обов’язковими (наголосимо, не опалення, а саме втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку прокладеними в підвалі/горищі). Тобто, якщо у формулі один із доданків дорівнює нулю, то сума дорівнює значенню другого доданка.

За рахунок тепловиділень від розподільчих трубопроводів, які розташовані в місцях загального користування будинку, створюються сприятливі умови для нормального функціонування мереж водопостачання, водовідведення та внутрішньобудинкової системи поверхневого водовідводу.

Тобто, навіть якщо в під’їзді немає приладів опалення, то відбувається обігрів підвалу, що забезпечує комфорт і зручні умови суспільного проживання, в т.ч. для тих, хто встановив автономне опалення.

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ, витрати на опалення МЗК (місць загального користування) в житлових будинках є частиною теплової енергії спожитої будинком, від загального споживання, згідно показників приладу обліку теплової енергії, а не додатковою величиною. При переході на менший коефіцієнт (втрати трубопроводами) розподіл по будинку відбудеться в бік збільшення для споживачів централізованого опалення.

Питання щодо МЗК у багатоквартирному будинку регулюють такі нормативно-правові акти:

1. Цивільний кодекс України; Закон України «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», ЗУ «Про об’єднання співвласників»;

2. Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 1.07.2005 № 630 (із змінами, затвердженими постановою КМУ від 31.10.2005 №1268);

3. Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений Наказом Мінбуду України від 22.11.2005 року №4 зі змінами (Наказ від 06.11.2007 року за №169);

4. Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення (затверджена Наказом Мінбуду України від 31.10.2006 р №359) http://zt-rada.gov.ua/documents;

5. Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 року № 2119-VIII

6. ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», Державні будівельні норми

7. ДБН В.26-31.2006 «Теплова ізоляція будівель».

Пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 1.07.2005 № 630 (із змінами, затвердженими постановою КМУ від 31.10.2005 №1268) визначено, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення МЗК будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Також ст. 10 п. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 року № 2119-VIII визначено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Пунктом 1 Рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1097 від 08.12.2016р. погодити КП «Житомиртеплокомуненерго» ЖМР нарахування плати за опалення місць загального користування в будинках обладнаних лічильниками обліку теплової енергії у місті Житомирі, споживачам, квартири яких відключені від системи теплопостачання, з моменту затвердження виконавчим комітетом ЖМР відповідних розрахунків часток (коефіцієнтів) нормативної витрати тепла для опалення МЗК по кожному будинку окремо.

Інформація по затвердженим коефіцієнтам МЗК є загально оприлюднена та знаходиться на сайті http://zt-rada.gov.ua/documents.

Порядок визначення витрат теплової енергії на опалення МЗК встановлює «Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення» Наказ від 31.10.2006р. № 359 і «Рекомендації по застосуванню методики» від 22.02.2008р. № 41. Даною методикою не передбачено окремого розрахунку визначення коефіцієнту МЗК на частину під’їздів будинку з централізованим опаленням та частину під’їздів будинку без централізованого опалення.

Щодо окремого розрахунку визначення Qвтр – утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами в підвалі та на горищі багатоквартирного будинку, то в розшифровці формули (2.3) вищезазначеної методики зазначено Qвтр розраховуються за СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование» Приложение 12, 1991г. Зміна 1.

Пункт 2.1.4 вищезазначеної методики наголошує, що «у разі часткового оснащення приміщень споживачів приладами обліку теплової енергії та відсутності приладів обліку теплової енергії на МЗК витрати теплової енергії на опалення МЗК визначаються розрахунком за формулами, наведеними в п. 2.1», а формула (2.3) визначає загальну кількість теплової енергії на опалення МЗК.

Стосовно теплоізоляції труб центрального опалення, то в розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення МЗК багатоквартирних житлових будинків площа підвалу, горищ, технічних кімнат не враховується, так як відповідно до «Пособие по проектированию систем водяного отопления к СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование»» для покритих тепловою ізоляцією трубопроводів відповідних умовних діаметрів зазначено нормовану лінійну щільність теплового потоку в не залежності від площ приміщень, де прокладено відповідний трубопровід, тобто в розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування врахована теплоізоляція розподільчих трубопроводів.

Відсутність опалювальних приладів на всіх сходових клітинах кожного поверху, трактує:

– п. 3.55 СНиП 2.04.05-91: «отопительные приборы в лестничных клетках следует, как правило, размещать на первом этаже, а в лестничных клетках, разделенных на отсеки, – в каждом из отсеков с учетом требований СниП 2.01.02-85».

– п.п. 6.7.7 ДБН В.2.5.-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» опалювальні прилади сходової клітки слід розташовувати на першому поверсі. Тобто, один опалювальний прилад забезпечує нормативну температуру в під’їзді.

Наголошуємо, відповідно п. 12. Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 08.10.1992 року № 572 зазначено, що балансоутримувач житлового будинку і гуртожитку або уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку і гуртожитку вразі:

– ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров’ю, – шляхом відшкодування збитків;

– зниження якісних показників послуг або перевищення допустимих перерв у наданні послуг.

КП «Житомиртеплокомуненерго» не являється балансоутримувачем (співвласником) багатоквартирних житлових будинків.

Отже всі питання, що стосуються внутрішньобудинкових систем будинку необхідно вирішувати з балансоутримувачем (співвласником) житлового будинку, шляхом проведення інженерно-технічних заходів.

Для можливості проведення розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирного житлового будинку балансоутримувачі (співвласники) житлових будинків надавали необхідні вихідні дані, КП «Житомиртеплокомуненерго»:

  1. Рік побудови;
  2. Матеріал будівлі (цегла/бетон);
  3. Довжини та умовні діаметри розподільчих трубопроводів від вводу тепломережі, що прокладені в підвалі та на горищі та охоплюють відповідний вузол обліку теплової енергії (в двотрубному вимірі);
  4. Об’єм будівлі;
  5. Кількість поверхів (в разі різної кількості поверхів-зазначати по під’їздно);
  6. Кількість під’їздів;
  7. Кількість квартир по під’їздно;
  8. Кількість під’їздів з підключеною системою централізованого теплопостачання;
  9. Опалювальна площа всіх помешкань будинку, що не мають відокремленого входу;
  10. Площа сходових клітин;
  11. Площа коридору;
  12. Площа цокольних приміщень;
  13. Площа сміттєзбиральної камери;
  14. Наявність централізованого опалення сміттєзбиральної камери;
  15. Площа службових приміщень;
  16. Площа приміщень консьєржа;
  17. Площа приміщень, що мають відокремлений вхід (не цокольні).